пробурений
пробу́рений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пробурити.
|| пробурено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробурений — пробу́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пробурений — ПРОБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пробури́ти. Серію потужних зарядів уже закладено в моноліт, у щойно пробурені шпури (О. Гончар); // пробу́рено, безос. пред. Протягом 1886 –1938 рр. у Прикарпатті було пробурено понад 5 тис. свердловин (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- пробурений — ПРОБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пробури́ти. Серію потужних зарядів уже закладено в моноліт, у щойно пробурені шпури (Гончар, Циклон, 1970, 5); // пробу́рено, безос. присудк. сл. Протягом 1886 — 1938 рр. у Прикарпатті було пробурено понад 5 тис. свердловин (Нафта.., 1957, 14). Словник української мови в 11 томах