пробій

ПРОБІ́Й, бо́ю, ч.

1. Крізний отвір у чому-небудь.

У широких пробоях тих бійниць тирчали горлаті жерла пушок, з котрих.. стріляли (Мирний, IV, 1955, 15).

2. Те саме, що пробі́йник.

Важкою була праця і прохідників. Єдине їх знаряддя — пробої, ручні свердла, кайла, молоти (Наука.., 11, 1964, 30).

3. Металева дужка для навішування гачка, замка.

Пройшовся [дід] по кімнаті, розправляючи плечі, підійшов до дверей, різко закинув важкий гак у пробій (Горький, Дитинство, перекл. за ред. Варкентін, 1947, 73).

4. Руйнування діелектрика (звичайно під дією електроструму).

Між частинами антени, а також між антеною і корпусом [космічного] корабля виникають електричні струми, тобто відбувається електричний пробій вакуумного проміжку (Наука.., 10, 1971, 4);

Пробій ізоляції.

◊ Бра́ти (взя́ти) пробо́єм — здобувати, діставати що-небудь, оволодівати чимсь, долаючи перешкоди.

Хоч життя пробоєм брати Пориваюсь я поров [порою], — Ба, та волі нерв підтятий (Фр., XIII, 1954, 142);

Ми пробоєм узяли для себе бічні двері й за хвилину були в коридорі (Тудор, Народження, 1941, 134);

Іти́ (йти, мча́ти і т. ін.) пробо́єм; Іти́ (йти, лі́зти, полі́зти і т. ін.) на пробі́й:

а) силоміць проникати куди-небудь.

Нас не пускали в містечко, а ми пробоєм поїхали (Сл. Гр.);

Старшину Векленка було вбито саме в ті хвилини, коли німці [фашисти] полізли на пробій (Ю. Янов., Мир, 1956, 215);

б) добиватися чого-небудь.

В умінні йти до наміченої мети пробоєм Ользі з Олею не зрівнятися (Шовк., Людина.., 1962, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

пробій

Значення в інших словниках