провал
ПРОВА́Л, у, ч.
1. Дія за знач. провали́ти, прова́лювати і провали́тися, прова́люватися 1, 5.
Землетруси поділяються на три великі групи залежно від причин, якими вони обумовлюються. Першу групу утворюють обвальні землетруси, що викликаються значними обвалами в горах, провалом стелі великих печер (Наука.., 6, 1958, 55);
Соціалізм, як могутній щит, захищає народи від експорту контрреволюції. Яскравим підтвердженням цього є провал інтервенції імперіалізму США проти героїчної Куби в 1961 і 1962 роках (Ком. Укр., 11, 1963, 18);
Боляче переживав [Бронко] провал справи, в яку вклав свою душу (Вільде, Сестри.., 1958, 224).
2. Крізний отвір у чому-небудь унаслідок пробою, пролому і т. ін.
Мур світився великим провалом, що його учинила бомба російських артилеристів (Добр., Очак. розмир, 1965, 170);
*Образно. Бували години і дні, які залишалися позаду чорними провалами (Коз., Гарячі руки, 1960, 129);
// Глибоке провалля (у 1 знач.).
Ліс був рідкий, гори невисокі, скал ані сліду, та й яри не глибші понад звичайну міру гірських провалів (Фр., III, 1950, 140).
3. перен. Те саме, що невда́ча.
Я щиро переживав провал вистави (Панч, На калин. мості, 1965, 38);
— Як провалилась на першому екзамені, так і пішло відтоді… Самі провали! (Головко, І, 1957, 456);
Наступ гітлерівських полчищ на Москву зазнав повного провалу (Наука.., 4, 1970, 42);
// Припинення діяльності (законспірованої особи, нелегальної організації і т. ін.) внаслідок арешту, розгрому, зради і т. ін.
В Калинівці вбито Колю Архиповича, а всіх його товаришів по підпіллю замучено в гестапо. Почалися провали і в інших селах (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 30);
Невже провал і всі загинули? Ні, цього не може бути. Там Трохим Маркович Задорожний. Він не дасть… (Петльов., Хотинці, 1949, 164).
4. Стан тимчасової втрати пам’яті, свідомості.
Однаково — хоч пить, хоч вилить! І потім — пам’яті провал, Неначе хтось минуле виїв… (Рильський, Поеми, 1957, 179);
— Не знаю, з ким маю честь. Гість миттю розплющив очі: — А я хіба не сказав, не відрекомендувався? Провали в пам’яті (Хижняк, Килимок, 1961, 30).
Значення в інших словниках
- провал — (велика невдача якоїсь діяльності) крах, (більшою мірою) катастрофа, (пов'язаний з майном) банкрутство. Словник синонімів Полюги
- провал — прова́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- провал — (стелі) завал, обвал; (отвір) пробій, пролом; Р. провалля; П. НЕВДАЧА; (підпілля) викриття, розконспірація; (пам'яті) втрата; (у пам 'яті) прогалина. Словник синонімів Караванського
- провал — див. безодня; яма Словник синонімів Вусика
- провал — [провал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- провал — -у, ч. 1》 Дія за знач. провалити, провалювати і провалитися, провалюватися 1), 5). 2》 Крізний отвір у чому-небудь унаслідок пробою, пролому і т. ін. || Глибоке провалля (у 1 знач.). 3》 перен. Те саме, що невдача. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провал — Завалина, прірва, провалля, безодня, див. пропасть Словник чужослів Павло Штепа
- провал — ПРОВА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. провали́ти¹, прова́лювати і провали́тися, прова́люватися 1, 4. Землетруси поділяються на три великі групи залежно від причин, якими вони обумовлюються. Словник української мови у 20 томах
- провал — ПРОБО́ЇНА (пробитий, проламаний, прорваний у чомусь отвір, прохід), ПРОБІ́Й, ПРОЛО́М, ПРОЛА́М, ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛЛЯ рідше, ВИ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЛО́МИНА розм. Словник синонімів української мови
- провал — Провал, -лу м. = провалля. Вх. Зн. 56. Словник української мови Грінченка