провал

прова́л

-у, ч.

1》 Дія за знач. провалити, провалювати і провалитися, провалюватися 1), 5).

2》 Крізний отвір у чому-небудь унаслідок пробою, пролому і т. ін.

|| Глибоке провалля (у 1 знач.).

3》 перен. Те саме, що невдача.

|| Припинення діяльності (законспірованої особи, нелегальної організації і т. ін.) внаслідок арешту, розгрому, зради і т. ін.

4》 Стан тимчасової втрати пам'яті, свідомості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провал — (велика невдача якоїсь діяльності) крах, (більшою мірою) катастрофа, (пов'язаний з майном) банкрутство. Словник синонімів Полюги
  2. провал — прова́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. провал — (стелі) завал, обвал; (отвір) пробій, пролом; Р. провалля; П. НЕВДАЧА; (підпілля) викриття, розконспірація; (пам'яті) втрата; (у пам 'яті) прогалина. Словник синонімів Караванського
  4. провал — див. безодня; яма Словник синонімів Вусика
  5. провал — [провал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  6. провал — Завалина, прірва, провалля, безодня, див. пропасть Словник чужослів Павло Штепа
  7. провал — ПРОВА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. провали́ти¹, прова́лювати і провали́тися, прова́люватися 1, 4. Землетруси поділяються на три великі групи залежно від причин, якими вони обумовлюються. Словник української мови у 20 томах
  8. провал — ПРОБО́ЇНА (пробитий, проламаний, прорваний у чомусь отвір, прохід), ПРОБІ́Й, ПРОЛО́М, ПРОЛА́М, ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛЛЯ рідше, ВИ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЛО́МИНА розм. Словник синонімів української мови
  9. провал — ПРОВА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. провали́ти, прова́лювати і провали́тися, прова́люватися 1, 5. Землетруси поділяються на три великі групи залежно від причин, якими вони обумовлюються. Словник української мови в 11 томах
  10. провал — Провал, -лу м. = провалля. Вх. Зн. 56. Словник української мови Грінченка