провалювати
прова́лювати
-юю, -юєш, недок., провалити, -валю, -валиш, док., перех. і без додатка.
1》 Давлячи, натискаючи на що-небудь, робити дірки, проломи, заглибини і т. ін.
|| Ударом розбивати, розсікати (голову, ніс).
|| безос., перен. Про стан напівзабуття в кого-небудь.
2》 перен. Не справляючись із роботою, обов'язками, не розуміючи чого-небудь, зривати здійснення чогось.
|| Необережними діями, вчинками або навмисно виявляти, розкривати (законспіровану особу, нелегальну організацію і т. ін.).
|| Незадовільно оцінювати кого-, що-небудь.
|| перев. док. Те саме, що забалотувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провалювати — прова́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- провалювати — (лід) проломлювати; (справу) завалювати, доводити до краху; (на іспиті) зарізувати; дк. ПРОВАЛИТИ, (на виборах) забал|ь|отувати, о. провезти на вороних. Словник синонімів Караванського
- провалювати — Валити, завалювати, завалити, позавалювати, звалювати, звалити, позвалювати, повалювати, повалити, розвалювати, розвалити, порозвалювати Словник чужослів Павло Штепа
- провалювати — ПРОВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док., що і без прям. дод. 1. Давлячи, натискаючи на що-небудь, робити дірки, проломи, заглибини і т. ін. Бралися [люди] цілим гуртом міцно за руки, .. топтались на льоду й провалювали (А. Словник української мови у 20 томах
- провалювати — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови
- провалювати — ПРОВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док., перех. і без додатка. 1. Давлячи, натискаючи на що-небудь, робити дірки, проломи, заглибини і т. ін. Бралися [люди] цілим гуртом міцно за руки,.. Словник української мови в 11 томах
- провалювати — Провалювати, -люю, -єш сов. в. провалити, -лю, -лиш, гл. Проламливать, проломить, пробивать, пробить. А ні каменя не дадуть голову провалити. Ном. № 4689. 2) Наваливать, навалить. Шух. І. 91. Словник української мови Грінченка