1. Словник української мови в 11 томах

проволока

ПРОВОЛО́КА, и, ж., розм. Затримка, зволікання при виконанні чого-небудь.

— Служба проволоки не терпить! — в розпуці скрикнула Целя і поспішним кроком подалася до пошти (Фр., II, 1950, 312);

Коломієць без проволоки наказав комсомольцям порозводити додому дівчат (Речм., Весн. грози, 1961, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проволока — Проволо́ка: — затримка, зволікання при виконанні чого-небудь [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. проволока — проволо́ка іменник жіночого роду затримка розм. Орфографічний словник української мови
  3. проволока — Проволо́ка. Зволікання, недотримання терміну, невчасне виконання чогось. Для того треба призвичаїти читачів до порядку і до додержуваня речинця відданя, який може, приміром, виносити місяць для научних, а дві неділі для белетристичних книжок... Українська літературна мова на Буковині
  4. проволока — -и, ж., розм. Затримка, зволікання при виконанні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. проволока — див. затяжка, застій Словник чужослів Павло Штепа
  6. проволока — ПРОВОЛО́КА, и, ж., розм. Затримка, зволікання під час виконання чого-небудь. – Служба проволоки не терпить! – в розпуці скрикнула Целя і поспішним кроком подалася до пошти (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  7. проволока — ЗВОЛІКА́ННЯ (затримка з виконанням, завершенням чого-небудь), ТЯГАНИ́НА, ЗАТЯ́ЖКА, ПРОВОЛО́КА розм., ВІДВОЛО́КА діал., МНИ́ХИ мн., діал., зневажл. Узявши слово, Морозицький дорікнув ученим за зволікання з відповідями й рекомендаціями (О. Словник синонімів української мови
  8. проволока — Проволо́ка, -ки, -ці; -ло́ки, -ло́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. проволока — Проволока, -ки ж. Замедленіе, проволочка. Шевч. (О. 1862. III. 7). Пішло наше діло у проволоку. Волч. у. Словник української мови Грінченка