1. Словник української мови в 11 томах

проволікатися

ПРОВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОВОЛОКТИ́СЯ, очу́ся, оче́шся і ПРОВОЛОЧИ́ТИСЯ, лочу́ся, ло́чишся, док.

1. перев. док. Тягнучись, повільно переміщатися по поверхні чого-небудь.

По бруку, обвисши змокрілим лахміттям,.. Прапори нападницькі проволоклись (Бажан, Роки, 1957, 259).

2. розм. Дуже повільно рухатися (від старості, утоми і т. ін.).

3. розм. Дуже повільно минати для кого-небудь (про час).

Проволоклося ще два тижні. Як і.. ті дні, за приписом, вийшла Ольга на прохід (Кач., II, 1958, 69);

// безос.

Одна біда, що то якось довго проволікалося: вже й зима минула,.. а допомоги не можна було дочекатися (Кобр., Вибр., 1954, 144).

4. тільки док., розм. Волочитися (у 3 знач.) якийсь час.

— Брешеш, сучий виродку! — гримнула мати. — Всю ніч проволочився десь, прошвендяв, то й думаєш, що ти є цабе! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 487).

5. тільки недок. Пас. до проволіка́ти.

Батько з сином беруться до марудної роботи «накладання основи»: нитки з основи проволікаються крізь зубці в берді та крізь вічка в переборах (Л. Укр., IV, 1954, 246);

Справа проволікалася, і скінчити її відразу не було ніякої змоги (Фр., VI, 1951, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проволікатися — проволіка́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проволікатися — -аюся, -аєшся, недок., проволоктися, -очуся, -очешся і проволочитися, -лочуся, -лочишся, док. 1》 перев. док. Тягнучись, повільно переміщатися по поверхні чого-небудь. 2》 розм. Дуже повільно рухатися (від старості, утоми і т. ін.). 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проволікатися — ПРОВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОВОЛОКТИ́СЯ, очу́ся, оче́шся і ПРОВОЛОЧИ́ТИСЯ, лочу́ся, ло́чишся, док. 1. перев. док. Тягнучись, повільно переміщатися по поверхні чого-небудь. По бруку, обвисши змокрілим лахміттям, .. Словник української мови у 20 томах
  4. проволікатися — МИНА́ТИ (про час, пору життя, події тощо — наближатися до кінця, закінчуватися), МИНА́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), ПРОХО́ДИТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИ́НУТИ, ПРОТІКА́ТИ, ТЕКТИ́, ПРОПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ПЛИВТИ́ (ПЛИСТИ́), ПЛИ́НУТИ, СТІКА́ТИ, СХО́ДИТИ (ЗІХО́ДИТИ рідше)... Словник синонімів української мови