1. Словник української мови в 11 томах

провідниковий

ПРОВІДНИКО́ВИЙ, а, е, біол. Пов’язаний з провідністю (у 2 знач.).

А. І. Липкіна вивчала особливості зорової та слухової пам’яті при провідниковій афазії (Рад. психол. наука.., 1958, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провідниковий — провіднико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. провідниковий — -а, -е, біол. Пов'язаний з провідністю (у 2 знач.). Провідникові розлади — порушення діяльності центральної нервової системи, зумовлені ураженням її провідних шляхів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провідниковий — ПРОВІДНИКО́ВИЙ, а, е, біол. Пов'язаний з провідністю (у 2 знач.). А. І. Липкіна вивчала особливості зорової та слухової пам'яті при провідниковій афазії (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах