1. Словник української мови в 11 томах

провіз

ПРОВІ́З, во́зу, ч. Те саме, що прове́зення.

Держава, сеньйори, єпископи, монастирі мали свої митниці, які брали мито за провіз товарів через їх володіння (Нова іст., 1956, 50);

Пан Колендовський організував провіз тіла [Довбуша] по всій околиці (Хотк., Довбуш, 1965, 416).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провіз — прові́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. провіз — I пров`із-возу, ч. Те саме, що провезення. II пр`овізприйм., діал. Через; повз; проз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провіз — ПРОВІ́З, во́зу, ч. Те саме, що прове́зення. Пан Колендовський організував провіз тіла [Довбуша] по всій околиці (Г. Хоткевич); Держава, сеньйори, єпископи, монастирі мали свої митниці, які брали мито за провіз товарів через їх володіння (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. провіз — Провіз пред. = проз. А я проїду провіз наші чати. К: МБ. X. 19. Словник української мови Грінченка