провіз
I пров`із-возу, ч.
Те саме, що провезення.
II пр`овізприйм., діал.
Через; повз; проз.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провіз — прові́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- провіз — ПРОВІ́З, во́зу, ч. Те саме, що прове́зення. Пан Колендовський організував провіз тіла [Довбуша] по всій околиці (Г. Хоткевич); Держава, сеньйори, єпископи, монастирі мали свої митниці, які брали мито за провіз товарів через їх володіння (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- провіз — ПРОВІ́З, во́зу, ч. Те саме, що прове́зення. Держава, сеньйори, єпископи, монастирі мали свої митниці, які брали мито за провіз товарів через їх володіння (Нова іст., 1956, 50); Пан Колендовський організував провіз тіла [Довбуша] по всій околиці (Хотк., Довбуш, 1965, 416). Словник української мови в 11 томах
- провіз — Провіз пред. = проз. А я проїду провіз наші чати. К: МБ. X. 19. Словник української мови Грінченка