1. Словник української мови в 11 томах

провітрений

ПРОВІ́ТРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прові́трити.

Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані.. пісень, ані лайки (Тулуб, В степу.., 1964, 198);

//

у знач. прикм. В такій чистій, ясній, просторій, провітреній залі.. якось їсться смачніше і більше (Мак., Вибр., 1954, 234);

Організувавши добування торфу на добриво, колгосп почав використовувати провітрену торфокришку на підстилку худобі в загонах і дворах (Хлібороб Укр., 11, 1969, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провітрений — прові́трений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. провітрений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до провітрити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провітрений — ПРОВІ́ТРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прові́трити. Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані .. пісень, ані лайки (З. Тулуб); // у знач. прикм. В такій чистій, ясній, просторій, провітреній залі .. якось їсться смачніше і більше (О. Маковей). Словник української мови у 20 томах
  4. провітрений — Прові́трений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)