провітамін

ПРОВІТАМІ́Н, у, ч., біол. Речовина, з якої в організмі людини й тварини утворюються вітаміни.

Під впливом ультрафіолетових променів провітамін Д переходить у вітамін Д, який скупчується у підшкірному жировому шарі (Шк. гігієна, 1954, 111);

Завдяки жирам в організмі засвоюється каротин (провітамін А), який є в моркві, помідорах та інших овочах (Наука.., 4, 1961, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провітамін — провітамі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. провітамін — -у, ч., біол. Органічні сполуки, з яких в організмі людини й тварини утворюються вітаміни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провітамін — ПРОВІТАМІ́Н, у, ч., біол. Речовина, з якої в організмі людини й тварини утворюються вітаміни. Під впливом ультрафіолетових променів провітамін Д переходить у вітамін Д, який скупчується у підшкірному жировому шарі (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах