провітрюватися

ПРОВІ́ТРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРОВІ́ТРИТИСЯ, рюся, ришся, док.

1. Очищатися, освіжатися припливом свіжого повітря.

Улоговина поволі провітрювалась від гіркого диму (Гончар, III, 1959, 87);

У «татковій» кімнаті навстіж відчинене вікно. Вже місяць вона провітрюється по покійнику (Вільде, Сестри.., 1958, 293);

[Молодий хлопець:] Знов назад! Знов буде бруд і погань і зараза! [Лицар:] Воно ж провітрилося трохи за сей час, а, може, згодом ці хліви зруйнують (Л. Укр., II, 1951, 215);

// Піддаватися дії свіжого повітря, сонця (для освіження, запобігання псуванню і т. ін.).

На балконах і на підвіконнях.. звисають де-не-де килимки, провітрюється одяг (Шиян, Гроза.., 1956, 473);

Цілинні землі краще обробляти влітку, щоб до осені рілля добре провітрилась і промилась дощами (Хлібороб Укр., 7, 1965, 8).

2. розм. Перебувати на свіжому повітрі, дихати свіжим повітрям.

— Знаєте того кондитера, за рогом? У нього такий візок є. Він колись у ньому возив провітрюватись свого кульгавого шкарбуна дідуся (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 57);

Кайдаш провітрився надворі (Н.-Лев., II, 1956, 353);

[Бентлі:] Нарешті можна буде провітритись на лижах. Сніжок, скажу тобі, Нормо, краса! (Галан, І, 1960, 424);

// Під дією свіжого повітря приходити до пам’яті, відновлювати сили, повертати бадьорість і т. ін. (після непритомності, оп’яніння і т. ін.).

[Терпилиха:] Дайте йому покой [спокій], пане виборний! Нехай трохи прочумається. [Виборний:] Та надворі швидче [швидше] провітриться (Котл., II, 1953, 27);

«Оксано, Оксано!» — Ледве вимовив Ярема, Та й упав додолу. «Еге! ось що… Шкода хлопця. Провітри, Миколо!» Провітрився. «Батьку! брате! Чом я не сторукий?..» (Шевч., І, 1963, 110);

Танцював він, втягши голову в плечі, тупав ногою на одному місці або дригав то назад, то вперед, бажаючи, очевидно, насмішити, потім пішов навприсядки, впав, його взяли за руки і виволокли в сіни провітритися (Тют., Вир, 1964, 209);

// перев. док., перен. Набратися нових вражень, відриваючись від якого-небудь заняття; розвіятися.

— От я й думаю: поїду лиш на базар, провітрюся і об тобі [про тебе] звістку привезу матері. — Спасибі вам, — дякує Христя (Мирний, III, 1954, 102);

— Обом [чоловікам] тоді сказала, що їдемо провітритись у Київ (Кучер, Трудна любов, 1960, 338).

3. тільки недок. Пас. до прові́трювати.

Витрушувалися та провітрювалися літні плаття і макінтоші (Вільде, Сестри.., 1958, 456).