1. Словник української мови в 11 томах

провітрювати

ПРОВІ́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОВІ́ТРИТИ, рю, риш, док., перех.

1. Очищати, освіжати (звичайно приміщення) припливом свіжого повітря.

Вона йому догоджала в усьому.. Після прибиральниці вона сама розставляла стільці, провітрювала кімнату (Хижняк, Тамара, 1959, 82);

Щоб знизити температуру зерна, особливо коли воно з підвищеною вологістю, треба систематично провітрювати зерносховища (Колг. Укр., 2, 1957, 13);

Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! (Коцюб., II, 1955, 223);

Коли Гнат відкрив двері, в лице йому вдарило застояним повітрям, але він.. не звертав уваги і навіть не відкрив вікна, щоб провітрити свій кабінет (Тют., Вир, 1964, 64);

// Піддавати що-небудь дії свіжого повітря, сонця (для освіження, запобігання псуванню і т. ін.).

Викинула стара одіж провітрювати (Головко, II, 1957, 192);

Водорості сушать під промінням сонця, провітрюють (Веч. Київ, 13.XI 1968, 4);

— Нащо ти надіваєш усі квітки та стрічки?.. — Хочу трохи провітрить, — сказала Мотря (Н.-Лев., II, 1956, 275);

Треба одяг перетрусити, килими провітрити (Кучер, Чорноморці, 1956, 240).

2. розм. Давати можливість провітритися (у 2 знач.).

Івась побіг провітрювати коня (Мирний, І, 1954, 177);

Свіжа ніч, міцний чай зовсім провітрили паничів (Н.-Лев., І, 1956, 357);

— Киньте киснути, Євгене Вікторовичу. Я провітрити вас забрав (Ле, Міжгір’я, 1953, 355).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провітрювати — прові́трювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. провітрювати — -юю, -юєш, недок., провітрити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Очищати, освіжати (звичайно приміщення) припливом свіжого повітря. || Піддавати що-небудь дії свіжого повітря, сонця (для освіження, запобігання псуванню і т. ін.). 2》 розм. Давати можливість провітритися (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провітрювати — ПРОВІ́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОВІ́ТРИТИ, рю, риш, док., що. 1. Очищати, освіжати (звичайно приміщення) припливом свіжого повітря. Вона йому догоджала в усьому .. Після прибиральниці вона сама розставляла стільці, провітрювала кімнату (А. Словник української мови у 20 томах
  4. провітрювати — ПРОВІ́ТРЮВАННЯ, ВЕНТИЛЯ́ЦІЯ. — Пор. прові́трювати. ПРОВІ́ТРЮВАТИ (давати доступ свіжому повітрю у приміщення), ВИВІ́ТРЮВАТИ рідше, ПРОСВІЖА́ТИ, ВЕНТИЛЮВА́ТИ (перев. вентилятором). — Док.: прові́трити, ви́вітрити, просвіжи́ти, провентилюва́ти. Словник синонімів української мови
  5. провітрювати — Прові́трювати, -рюю, -рюєш; прові́трити, -трю, -триш, -трять; прові́три, -ві́тріть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. провітрювати — Провітрювати, -рюю, -єш сов. в. провітрити, -рю, -риш, гл. Провѣтривать, провѣтрить. Шевч. 169. Треба провітрювати одежу. Н. Вол. у. Нехай тільки сунеться, то ми його на першій осиці провітрим. Стор. МПр. 221. Словник української мови Грінченка