провітрювати
ПРОВІ́ТРЮВАННЯ, ВЕНТИЛЯ́ЦІЯ. — Пор. прові́трювати.
ПРОВІ́ТРЮВАТИ (давати доступ свіжому повітрю у приміщення), ВИВІ́ТРЮВАТИ рідше, ПРОСВІЖА́ТИ, ВЕНТИЛЮВА́ТИ (перев. вентилятором). — Док.: прові́трити, ви́вітрити, просвіжи́ти, провентилюва́ти. Щось душно в кімнаті, — невже вона забула провітрити її перед сном? (П. Колесник); Якщо температура і вологість повітря більші, ніж потрібно, теплицю вентилюють (з посібника).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провітрювати — прові́трювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- провітрювати — -юю, -юєш, недок., провітрити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Очищати, освіжати (звичайно приміщення) припливом свіжого повітря. || Піддавати що-небудь дії свіжого повітря, сонця (для освіження, запобігання псуванню і т. ін.). 2》 розм. Давати можливість провітритися (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- провітрювати — ПРОВІ́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОВІ́ТРИТИ, рю, риш, док., що. 1. Очищати, освіжати (звичайно приміщення) припливом свіжого повітря. Вона йому догоджала в усьому .. Після прибиральниці вона сама розставляла стільці, провітрювала кімнату (А. Словник української мови у 20 томах
- провітрювати — Прові́трювати, -рюю, -рюєш; прові́трити, -трю, -триш, -трять; прові́три, -ві́тріть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- провітрювати — ПРОВІ́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОВІ́ТРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Очищати, освіжати (звичайно приміщення) припливом свіжого повітря. Вона йому догоджала в усьому.. Словник української мови в 11 томах
- провітрювати — Провітрювати, -рюю, -єш сов. в. провітрити, -рю, -риш, гл. Провѣтривать, провѣтрить. Шевч. 169. Треба провітрювати одежу. Н. Вол. у. Нехай тільки сунеться, то ми його на першій осиці провітрим. Стор. МПр. 221. Словник української мови Грінченка