прогар
ПРОГА́Р, у, ч.
1. Дія за знач. прогорі́ти, прогоря́ти 1, 2.
Висока температура, свинцева і газова корозія, змінні напруги — все це веде до прогару ущільнювальної поверхні (Знання.., 6, 1965, 26);
Система датчиків, встановлених на стінках домен, не тільки попереджує про можливу аварію, але й точно визначає місце прогару кладки (Роб. газ., 26.I 1973, 3).
2. Прогоріле місце в чому-небудь.
3. перен., розм. Невдача, неуспіх у якій-небудь справі, пов’язаній з підприємництвом.
— Діла… Хоч що-небудь із грошей привіз? — Де там! З себе продав [Савка] усе, щоб якось додому добратись. Повний прогар! (Мокр., Слід.., 1969, 157).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогар — прога́р 1 іменник чоловічого роду дія від: прогорі́ти прога́р 2 іменник чоловічого роду прогоріле місце; невдача Орфографічний словник української мови
- прогар — -у, ч. 1》 Дія за знач. прогоріти, прогоряти 1), 2). 2》 Прогоріле місце в чому-небудь. 3》 спец. Отвір у піддувалі. 4》 перен., розм. Невдача, неуспіх у якій-небудь справі, пов'язаній з підприємництвом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогар — ПРОГА́Р, у, ч. 1. Дія за знач. прогорі́ти, прогоря́ти 1, 2. Висока температура, свинцева і газова корозія, змінні напруги – все це веде до прогару ущільнювальної поверхні (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- прогар — ПРОВА́Л (велика невдача, пов'язана з припиненням якоїсь діяльності, арештом тощо), КРАХ підсил., КАТАСТРО́ФА підсил., ПРОГА́Р розм., ПРОВА́ЛЛЯ розм. рідше, ФІА́СКО книжн.; БАНКРУ́ТСТВО (БАНКРО́ТСТВО) (пов'язане з неспроможністю в чомусь). Провал?... Словник синонімів української мови