прогар

ПРОВА́Л (велика невдача, пов'язана з припиненням якоїсь діяльності, арештом тощо), КРАХ підсил., КАТАСТРО́ФА підсил., ПРОГА́Р розм., ПРОВА́ЛЛЯ розм. рідше, ФІА́СКО книжн.; БАНКРУ́ТСТВО (БАНКРО́ТСТВО) (пов'язане з неспроможністю в чомусь). Провал? Звісно, без них не буває, проте... він вірить у щасливу свою зорю (М. Олійник); Марина ще не вірила, що настав крах усім її мріям, усім сподіванням (Л. Дмитерко); Сказати б, що він зазнав у житті якихось страшних особистих катастроф, — ні, життя його весь час ішло без особливих піднесень і спадів (П. Колесник); — Діла... Хоч що небудь із грошей привіз? — Де там! З себе продав (Савка) усе, щоб якось додому добратись. Повний прогар! (Ю. Мокрієв); Жаль дружби на весь вік, що згасла за хвилину,.. і злетів, і проваль... (М. Рильський); По всіх закутках заводу тільки й розмов, що про цілковите фіаско головного інженера (Ю. Шовкопляс). — Пор. пора́зка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогар — прога́р 1 іменник чоловічого роду дія від: прогорі́ти прога́р 2 іменник чоловічого роду прогоріле місце; невдача Орфографічний словник української мови
  2. прогар — -у, ч. 1》 Дія за знач. прогоріти, прогоряти 1), 2). 2》 Прогоріле місце в чому-небудь. 3》 спец. Отвір у піддувалі. 4》 перен., розм. Невдача, неуспіх у якій-небудь справі, пов'язаній з підприємництвом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогар — ПРОГА́Р, у, ч. 1. Дія за знач. прогорі́ти, прогоря́ти 1, 2. Висока температура, свинцева і газова корозія, змінні напруги – все це веде до прогару ущільнювальної поверхні (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. прогар — ПРОГА́Р, у, ч. 1. Дія за знач. прогорі́ти, прогоря́ти 1, 2. Висока температура, свинцева і газова корозія, змінні напруги — все це веде до прогару ущільнювальної поверхні (Знання.. Словник української мови в 11 томах