проганяти

ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм., НАГО́НИТИ розм., ВИПИРА́ТИ розм., ВИКУ́РЮВАТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм., ТУ́РИТИ розм., ВИМІТА́ТИ розм., ВІДПРАВЛЯ́ТИ розм., рідше, ВИРЯДЖА́ТИ розм. рідко, ВИТРУ́ЧУВАТИ діал., ВИДВОРЯ́ТИ заст.; ВИШТО́ВХУВАТИ (штовхаючи); ВИПИХА́ТИ розм. (пхаючи); ВИТІСНЯ́ТИ (утисками примушувати залишити місце проживання); ВИЛИВА́ТИ (водою з нори звіра); ВИТРА́ВЛЮВАТИ, ВИТРАВЛЯ́ТИ (про звіра — травлячи). — Док.: ви́гнати, прогна́ти, погна́ти, ви́провадити, спрова́дити, ви́ставити, ви́кинути, нагна́ти, ви́перти, ви́курити, ви́турити, ви́турлити, поту́рити, поту́рлити, ви́мести, відпра́вити, ви́рядити, ви́трутити, ви́дворити, ви́штовхати, ви́штовхнути, ви́пхати, ви́пхнути, ви́тіснити, ви́лити, ви́лляти, ви́травити, ви́кишкати розм. (Храпко:) Хіба я його (сина) жену. Хіба я його виганяю? Хай живе отам на кухні (Панас Мирний); (Меценат:) Тут я господар, і не дозволяю своїх гостей нікому проганяти (Леся Українка); — У залі агітувати невільно! — крикнув він (староста) зі злістю, — бо інакше скажу випровадити! (Н. Кобринська); Орися сиділа, як на голках, а ввечері рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка, інакше вона сама його витурить (Григорій Тютюнник); Начальник табору виставив полоненика за ворота разом з папірцем (Ю. Яновський); Другого дня прогонив Василь кури з грядок (А. Тесленко); У мене нема чим заплатити. Ще викинуть з готелю (М. Коцюбинський); Не приходило йому ніколи на думку нагнати Івана, хоч ненавидів його (Лесь Мартович); Глянула (пані) тими очима, мов випирала ними мене за поріг (С. Васильченко); Гудуть та й гудуть (заробітчани) про своє: і про забастовки, і про землю, і про панів, яких пора вже викурювати з насиджених місць (М. Стельмах); Усе думав (Корній) про те, як би йому відсіля, з хутора, Демка витурити (Б. Грінченко); З окопів і дзотів.. Штиком ворогів вимітала піхота! (І. Нехода); Вона благала усіх родичів навколішках,.. аби Зоню не відправляли з двора (Леся Українка); Він гнівно брязкає по столу кулаком, ладен вирядити сина з хати (К. Гордієнко); Недарма ж жінка та діти витрутили тебе з хати! (М. Коцюбинський); А ключник думає тим часом, як бути йому: видворити п'яниць оцих чи, навпаки, споїти і залишити тут (Д. Міщенко); Пана й осавула хлопці виштовхали на ґанок (В. Кучер); Пані випхала тоді Настю за двері (Марко Вовчок); Вітовт (литовський князь) поставив собі за мету витіснити татар із Причорномор'я (з посібника); Ходив у поле виливати водою ховрахів (Ю. Мокрієв); Всіх вовків, лисиць витравимо (О. Стороженко); Всім бажалось викишкати його (А. Свидницький).

ВІДГАНЯ́ТИ (силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого-, чого-небудь), ПРОГАНЯ́ТИ, ВІДГО́НИТИ рідше, ПРОГО́НИТИ рідше; ВІДМА́ХУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ рідше (комарів, мух і т. ін.); ВІДСТРА́ШУВАТИ, ВІДСТРА́ХУВАТИ рідше (лякаючи). — Док.: відігна́ти, прогна́ти, обігна́ти, відстраши́ти, відстраха́ти, ви́кишкати розм. Не моє просо, не мої горобці, — не буду відганяти (прислів'я); Скрізь були або охоронці, або кондуктори, які проганяли мене, коли я просив їх, щоб вони дозволили під'їхати (Л. Смілянський); Баба простогнувала, але мух не могла відгонити (В. Стефаник); Другого дня прогонив Василь кури з грядок (А. Тесленко); Над ним Аркадський підкоморій Любистком мухи обганяв (І. Котляревський); У деяких тварин і птахів змінюється колір і вигляд, щоб.. стати незвичайними й тим самим відстрашувати ворога (з журналу); Відстрахувати птахів; Яка копаночка там славна — каченятка було й на став не хочуть: гиля-гиля, а їх з копаночки не викишкати... (Марко Вовчок).

ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв'язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ розм., ПРОГАНЯ́ТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм. (проти бажання або за якусь провинність); ЗНІМА́ТИ, УСУВА́ТИ (з посади); ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ (перев. з навчального закладу); СПИ́СУВАТИ (у запас або зі складу екіпажу корабля). — Док.: звільни́ти, розрахува́ти, скороти́ти, ви́гнати, прогна́ти, ви́турити (ви́турлити), зня́ти, усу́нути, ви́ключити, відрахува́ти, списа́ти. За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); — Працювать, — кажу, — не буду. Розраховуйте! І все!.. (С. Олійник); — Хіба це моє діло? Я машину повинен знати і край... А вони кондукторшу скоротили! (В. Кучер); Тепер губернатор напевне вижене з служби, а директор виключить Дорю (з гімназії) (М. Коцюбинський); До камери хтось приніс підтвердження, що "таки да" зняли Єжова (І. Багряний); Щербаня як порушника наказом капітана списали з судна (С. Олійник).