1. Великий тлумачний словник сучасної мови

проганяти

проганя́ти

-яю, -яєш і рідко прогонити, -ню, -ниш, недок., прогнати, прожену, проженеш, док.

1》 перех. Гнати, змушуючи йти у певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин).

|| Гнати під конвоєм у певному напрямку (звичайно людей).

|| Переганяти що-небудь по чомусь, через щось.

|| розм. Примушувати працювати (мотор, машину і т. ін.) з метою перевірки, випробування.

2》 перех. і без додатка. Примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.

|| Примушувати відступати, втікати.

|| розм. Звільняти з роботи, з посади, відмовляти в роботі і т. ін.

|| перев. док., розм. Розірвати сімейні узи; розлучитися.

|| перен. Своєю появою сприяти переміщенню, розсіюванню тощо (хмар, туману і т. ін.); розвіваючи, знищувати (звичайно запахи).

3》 перех., перен. Мислено відводити, відштовхувати від себе тривожні думи, спогади, відчуття страху, переляку і т. ін. або звільняти кого-небудь від них.

|| Намагатися подолати (звичайно сон, дрімоту, втому і т. ін.) або сприяти іншим у цьому.

|| Робити спроби перебороти, уникнути або допомагати кому-небудь позбутися нестатків, злиднів, біди, лиха і т. ін.

|| Намагатися перебороти, стримати, притишити (голод, біль і т. ін.) або сприяти у цьому.

4》 тільки док., неперех., розм. Швидко проїхати, пробігти яку-небудь відстань; промчати, промчатися.

5》 тільки док., перех. і неперех., розм. Ганяти (у 1 знач.) якийсь час. Проганяти м'яча цілий день.

6》 спец., розм. Здійснювати виробничу операцію на металорізальних та деревообробних верстатах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проганяти — проганя́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. проганяти — див. виганяти Словник синонімів Вусика
  3. проганяти — Вигоняти, вигонити, вигнати, повиганяти, відганяти, відгонити, відігнати, повідганяти, заганяти, загнати, позаганяти, наганяти, нагонити, нагнати, понаганяти, переганяти, перегонити, перегнати, попереганяти, розганяти, розгонити, розігнати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. проганяти — ПРОГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПРОГНА́ТИ, прожену́, прожене́ш, док. 1. кого, що. Гнати, змушуючи йти в певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин). Словник української мови у 20 томах
  5. проганяти — Яю, -яєш, недок., прогнати, -жену, -женеш, док. 1. Прибріхувати; зводити наклеп на когось. Чувак, але ти проганяєш! 2. Робити або говорити дурницю. Прогнав ти з цими словами: треба було гарно подумати, перш ніж говорити. 3. Проводити генеральну репетицію. Словник сучасного українського сленгу
  6. проганяти — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. проганяти — Проганя́ти, -ганя́ю, -ганя́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. проганяти — ПРОГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПРОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПРОГНА́ТИ, прожену́, прожене́ш, док. 1. перех. Гнати, змушуючи йти у певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин). Словник української мови в 11 томах
  9. проганяти — Проганяти, -няю, -єш сов. в. прогнати, -жену, -неш, гл. = прогонити. Ти проганяв голодного від себе. К. Іов. 49 Ей туди удова, удова молодая та сірії воли проганяла. Грин. III. 418. Словник української мови Грінченка