проганяти

Значення в інших словниках

1. проганяти — проганя́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. проганяти — див. виганяти Словник синонімів Вусика
3. проганяти — -яю, -яєш і рідко прогонити, -ню, -ниш, недок., прогнати, прожену, проженеш, док. 1》 перех. Гнати, змушуючи йти у певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин). || Гнати під конвоєм у певному напрямку (звичайно людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проганяти — Вигоняти, вигонити, вигнати, повиганяти, відганяти, відгонити, відігнати, повідганяти, заганяти, загнати, позаганяти, наганяти, нагонити, нагнати, понаганяти, переганяти, перегонити, перегнати, попереганяти, розганяти, розгонити, розігнати... Словник чужослів Павло Штепа
5. проганяти — ПРОГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПРОГНА́ТИ, прожену́, прожене́ш, док. 1. кого, що. Гнати, змушуючи йти в певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин). Словник української мови у 20 томах
6. проганяти — Яю, -яєш, недок., прогнати, -жену, -женеш, док. 1. Прибріхувати; зводити наклеп на когось. Чувак, але ти проганяєш! 2. Робити або говорити дурницю. Прогнав ти з цими словами: треба було гарно подумати, перш ніж говорити. 3. Проводити генеральну репетицію. Словник сучасного українського сленгу
7. проганяти — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
8. проганяти — Проганя́ти, -ганя́ю, -ганя́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. проганяти — ПРОГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПРОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПРОГНА́ТИ, прожену́, прожене́ш, док. 1. перех. Гнати, змушуючи йти у певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин). Словник української мови в 11 томах