1. Словник української мови в 11 томах

прогаювати

ПРОГА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., рідко, ПРОГА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Витрачати марно, даремно (звичайно час); гаяти.

Швидше вдягайтесь до школи! Кращі прогаєте дні, — Пізно вертати, — ніколи їх не завернете, ні! (Граб., І, 1959, 150);

Про загрозу, яку несе Батий і Руській землі, і Угорській, говорив Данило Белі, умовляв його разом до бою стати. Бела довго викручувався і, зрештою, відмовився. Тільки час прогаяв Данило (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 491);

// Заповнювати чим-небудь дозвілля.

Всі постановили не спати цілу ніч. Під прикриттям ночі в цих мурах [замка] можна сподіватися всього.. З гамором та галасом пішли цілим гуртом шукати рояль, а радше, щоб прогаяти ніч (Ірчан, II, 1958, 43).

2. тільки док., також без додатка. Забарившись із чим-небудь, втратити або пропустити щось.

Боюся, що Ви там забули й про те, що час уже влаштовуватись у профшколи. Дивіться — не прогайте (Вас., III, 1960, 333);

— Буду старатися, — тихо промовив Павло, — і, може, наздожену те, що прогаяв (Кучер, Трудна любов, 1960, 555);

Прогаяти строки силосування кукурудзи — значить лишитися без кормів (Рад. Укр., 16.VII 1957, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогаювати — прога́ювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. прогаювати — -юю, -юєш, недок., рідко, прогаяти, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Витрачати марно, даремно (звичайно час); гаяти. || Заповнювати чим-небудь дозвілля. 2》 тільки док., також без додатка. Забарившись із чим-небудь, втратити або пропустити щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогаювати — ПРОГА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., рідко, ПРОГА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Витрачати марно, даремно (звичайно час); гаяти. Швидше вдягайтесь до школи! Кращі прогаєте дні, – Пізно вертати, – ніколи їх не завернете, ні! (П. Словник української мови у 20 томах
  4. прогаювати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови