1. Словник української мови в 11 томах

прогинати

ПРОГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Дією ваги або сили робити в чому-небудь вгин або вигин.

При гальмуванні [автомобіля] верхній кінець важеля натискає на шток і.. прогинає діафрагму, а разом з нею і коромисло вниз (Підручник шофера.., 1960, 268);

Чорний кіт вистрибнув з бур’яну, присів, прогинаючи спину (Гуц., Скупана.., 1965, 123);

Щось змінилося в ній.. Але щось лишилося в ній і від тієї Марини. Так само прогинає на лівій щоці ямочку усмішка, той самий нервовий порух плечей (Мушк., Серце.., 1962, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогинати — прогина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прогинати — -аю, -аєш, недок., прогнути, -ну, -неш, док., перех. Дією ваги або сили робити в чому-небудь вгин або вигин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогинати — ПРОГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. Дією ваги або сили робити в чому-небудь вгин або вигин. При гальмуванні [автомобіля] верхній кінець важеля натискає на шток і .. прогинає діафрагму, а разом з нею і коромисло вниз (з навч. Словник української мови у 20 томах