прогинатися
ПРОГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. Під дією ваги або сили робитися увігнутим або вигнутим.
Коли він ступив на сходи, здалося, ніби сходинки під ним прогинаються: .. такою кремезною була його постать (Шовк., Інженери, 1956, 91);
Під ногою тихо писнула вода, і земля почала прогинатись (Стельмах, II, 1962, 68);
Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу (Гончар, II, 1959, 144);
// Набувати ввігнутої форми чи форми зигзага.
Жалісніє і низький лобик, а на ньому прогинаються розгонисті бровенята (Стельмах, І, 1962, 155);
Іноді після народження лошата погано стають на ноги, які надмірно прогинаються в путових суглобах (Конярство, 1957, 98);
// Згинатися, нахилятися під власною вагою (про віття).
Вони з берега обережно скочили на кладку, над якою прогиналось гілля верб (Стельмах, II, 1962, 147).
2. тільки недок. Пас. до прогина́ти.
Значення в інших словниках
- прогинатися — прогина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прогинатися — -аюся, -аєшся, недок., прогнутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Під дією ваги або сили робитися увігнутим або вигнутим. || Набувати ввігнутої форми чи форми зигзага. || Згинатися, нахилятися під власною вагою (про віття). 2》 тільки недок. Пас. до прогинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогинатися — ПРОГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Під дією ваги або сили робитися увігнутим або вигнутим. Коли він ступив на сходи, здалося, ніби сходинки під ним прогинаються: .. такою кремезною була його постать (Ю. Словник української мови у 20 томах