проголювати
ПРОГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОГОЛИ́ТИ, голю́, го́лиш, док.
1. перех. Виголювати смужку, окреме місце.
2. тільки док., перех. і неперех. Голити якийсь час.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проголювати — прого́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- проголювати — -юю, -юєш, недок., проголити, -голю, -голиш, док. 1》 перех. Виголювати смужку, окреме місце. 2》 тільки док., перех. і неперех. Голити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проголювати — ПРОГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОГОЛИ́ТИ, голю́, го́лиш, док. 1. що. Виголювати смужку, окреме місце. 2. тільки док., що і без прям. дод. Голити якийсь час. Словник української мови у 20 томах
- проголювати — Прого́лювати, -люю, -єш сов. в. проголити, -лю́, -лиш, гл. Пробривать, пробрить. Патер з проголеним тімням. Стор. МПр. 44. Словник української мови Грінченка