1. Словник української мови в 11 томах

продмухувати

ПРОДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДМУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Дмухаючи, прочищати, очищати що-небудь.

— Продуй перше, ніж маєш сісти! — вимагала від Івана Палагна. Але він знав і без неї. Старанно продмухував місце на лаві.. і засідав до вечері… (Коцюб., II, 1955, 336);

// Дмухаючи, робити на чомусь отвір, вічко і т. ін.

Синявін продмухав вічко на спітнілому вікні вагона, милувався свіжиною ферганської зими (Ле, Міжгір’я, 1953, 407).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продмухувати — продму́хувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. продмухувати — -ую, -уєш, недок., продмухати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Дмухаючи, прочищати, очищати що-небудь. || Дмухаючи, робити на чомусь отвір, вічко і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. продмухувати — ПРОДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДМУ́ХАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Дмухаючи, прочищати, очищати що-небудь. – Продуй перше, ніж маєш сісти! – вимагала від Івана Палагна. Але він знав і без неї. Старанно продмухував місце на лаві .. і засідав до вечері.. Словник української мови у 20 томах