продовбаний
ПРОДО́ВБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до продовба́ти 1.
У кожній палі угорі дірка продовбана і туди вірьовка просунута… (Кв.-Осн., II, 1956, 174);
Накричавшись до нестями, безвиразно і напівпритомна споглядала Ольга продовбане у дверях «очко» (Кач., II, 1958, 68);
// продо́вбано, безос. присудк. сл.
Вже продовбано й вибрано льоду мало не на півметра, а води все ще не було (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 658).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- продовбаний — продо́вбаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- продовбаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до продовбати 1). || продовбано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- продовбаний — ПРОДО́ВБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до продовба́ти 1. У кожній палі угорі дірка продовбана і туди вірьовка просунута... (Г. Квітка-Основ'яненко); Накричавшись до нестями, безвиразно і напівпритомна споглядала Ольга продовбане у дверях “очко” (Я. Словник української мови у 20 томах