1. Словник української мови в 11 томах

продовбувати

ПРОДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш і діал. ПРОДОВБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. і без додатка.

1. Довбаючи, порушувати цілісність чого-небудь.

Над невидимою ціллю сумовито заспівали кулі, продовбуючи.. тини й загорожі (Стельмах, І, 1962, 636);

Тут спокійно я п’яту послинив, Виняв [вийняв] голку і продовбав шкіру (Фр., XIII, 1954, 346);

А між камінням печери — мох товсто, що й не продовбеш (Хотк., II, 1966, 317);

// Довбанням утворювати діру, заглибину і т. ін.

Різні гнізда і отвори в масивних деталях слід продовбувати долотом з обох боків (Гурток «Умілі руки..», 1955, 58);

Стіна була стара, складена з поганенького кривого дерева, і Гарасим скоро продовбав у їй дірку (Гр., Без хліба, 1958, 26).

2. тільки док. Довбати якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продовбувати — продо́вбувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. продовбувати — -ую, -уєш, недок., продовбати, -аю, -аєш і діал. продовбти, -бу, -беш, док., перех. і без додатка. Довбаючи, порушувати цілісність чого-небудь. 1》 || Довбанням утворювати діру, заглибину і т. ін. 2》 тільки док. Довбати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. продовбувати — ПРОДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш і діал. ПРОДОВБТИ́, бу́, бе́ш, док., що і без прям. дод. 1. Довбаючи, порушувати цілісність чого-небудь. Над невидимою ціллю сумовито заспівали кулі, продовбуючи .. тини й загорожі (М. Словник української мови у 20 томах
  4. продовбувати — ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́ рідше) (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), РОЗДО́ВБУВАТИ, ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ заст., ДЗЮ́БА́ТИ діал.; ПРОДО́ВБУВАТИ (отвір, дірку); ВИДО́ВБУВАТИ (заглибину, ямку). — Док. Словник синонімів української мови