продовбувати
ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́ рідше) (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), РОЗДО́ВБУВАТИ, ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ заст., ДЗЮ́БА́ТИ діал.; ПРОДО́ВБУВАТИ (отвір, дірку); ВИДО́ВБУВАТИ (заглибину, ямку). — Док.: довбну́ти, продовба́ти (продовбти́), роздовба́ти (роздовбти́ діал.), продлу́бати, дзю́бну́ти, ви́довбати. Земля була мерзла, кам'яниста, довелося довбати її ломом, кетменями, а іноді й рубати сокирами (З. Тулуб); Крізь півморок шахти душний, Не жалівши сили рук, Довбемо граніт бездушний (П. Грабовський); Бурхливу, непокірну ріку.. заковували в перегати, роздовбували її дно (Я. Баш); Попросила (Орися) не колупати ножиками столів.., не длубати кору на деревах (Л. Юхвід); Чую, що коли дзюбну ще раз порядно у дно ями, то готова відразу кип'ячка бухнути (І. Франко); Крапель падіння продовбує камінь (переклад М. Зерова); У вузькому окопчику, що його вони видовбали і викопали за ніч, було тісно (В. Кучер).
Значення в інших словниках
- продовбувати — продо́вбувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- продовбувати — -ую, -уєш, недок., продовбати, -аю, -аєш і діал. продовбти, -бу, -беш, док., перех. і без додатка. Довбаючи, порушувати цілісність чого-небудь. 1》 || Довбанням утворювати діру, заглибину і т. ін. 2》 тільки док. Довбати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- продовбувати — ПРОДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш і діал. ПРОДОВБТИ́, бу́, бе́ш, док., що і без прям. дод. 1. Довбаючи, порушувати цілісність чого-небудь. Над невидимою ціллю сумовито заспівали кулі, продовбуючи .. тини й загорожі (М. Словник української мови у 20 томах
- продовбувати — ПРОДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш і діал. ПРОДОВБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. і без додатка. 1. Довбаючи, порушувати цілісність чого-небудь. Над невидимою ціллю сумовито заспівали кулі, продовбуючи.. Словник української мови в 11 томах