продовжуватися
ПРОДО́ВЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОДО́ВЖИТИСЯ, иться, док.
1. Тривати, розвиватися, відбуватися не зупиняючись; поновлюватися (після перерви).
Звук більше не продовжувався. Він постояв у повітрі, як міраж (Ю. Янов., І, 1958, 85);
Маковей, нарешті, збагнув, що з настанням свята великий наступ не може кінчитись, він мусить продовжуватись, доки на шляху будуть вороги (Гончар, III, 1959, 441);
Еней хотів, щоб окошилась Біда і більш не продовжилась, Щоб не пропали всі з коша (Кота., І, 1952, 111);
Розмова продовжилася; *Образно. Наша знов оновиться країна, наш народ продовжиться в роду (Тич., II, 1957, 176);
// безос.
Хмари застигли, перестали рухатися, і сторожке мовчання оволоділо небом і землею, і так продовжувалося хвилину-дві (Тют., Вир, 1964, 84).
2. перев. док. Розтягтися на довший час, стати довшим за часом.
Відпустка продовжилась на тиждень.
3. Простягатися на якусь відстань, не кінчатися.
*Образно. І навколо серця у мене та дорога все полонила, Все омріяне і почате, що змальовував, скільки міг, Я продовжуюся у небо, відчуваю невидні крила, Як маленьке орля, що вперше залишає гнізда поріг! (Мал., Листи… 1961, 11).
4. тільки недок. Пас. до продо́вжувати.
Значення в інших словниках
- продовжуватися — продо́вжуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- продовжуватися — -ується, недок., продовжитися, -иться, док. 1》 Тривати, розвиватися, відбуватися не зупиняючись; поновлюватися (після перерви). || безос. 2》 перев. док. Розтягтися на довший час, стати довшим за часом. 3》 Простягатися на якусь відстань, не кінчатися. 4》 тільки недок. Пас. до продовжувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- продовжуватися — Тривати, витривати, дотривати, зітривати, перетривати, потривати, протривати, стривати, утривати, точитися, доточуватися, доточитися, подоточуватися, зіточуватися, зіточитися, позіточуватися, поточуватися, поточитися, сточуватися, сточитися... Словник чужослів Павло Штепа
- продовжуватися — ПРОДО́ВЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОДО́ВЖИТИСЯ, иться, док. 1. рідко. Тривати, розвиватися, відбуватися не зупиняючись; поновлюватися (після перерви). Звук більше не продовжувався. Він постояв у повітрі, як міраж (Ю. Словник української мови у 20 томах
- продовжуватися — ПРОДО́ВЖИТИСЯ (стати довшим у часі), ПОДО́ВЖИТИСЯ, РОЗТЯГТИ́СЯ (РОЗТЯГНУ́ТИСЯ), ПРОТЯГТИ́СЯ (ПРОТЯГНУ́ТИСЯ). — Недок.: продо́вжуватися, розтяга́тися (розтя́гуватися), подо́вжуватися, протяга́тися (протя́гуватися). Словник синонімів української мови