продовжувати

ПРОДО́ВЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДО́ВЖИТИ, жу, жиш, док., перех. і без додатка, також з інфін.

1. Вести далі почате, не зупиняючись, безперервно; діяти далі; повертатися (після перерви) до початого.

Кутузов і сам розумів, що перш ніж продовжувати боротьбу з французами, необхідно поповнити свіжими силами пошарпані або зовсім винищені полки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 304);

Мариня продовжувала готувати сніданок (Вільде, Сестри.., 1958, 209);

— На цьому ми й закінчимо! — оголосив Гудзій.. — Продовжимо завтра. Поночі ми не можемо прийняти ніяких рішень (Головко, II, 1957, 551);

Повертаючись до стола, спинився [директор] біля Захара, замислено продовжив розмову з ним, неначе її й не переривав (Ле, Право.., 1957, 222);

// у сполуч. із сл. путь, дорога. Іти далі.

Ще день прогаяли розвідувачі на цьому місці, чекаючи, поки Черняєва зовсім поправиться й зможе продовжувати путь (Донч., II, 1956, 59);

Мисливець продовжував дорогу на північ (Трубл., Вовки.., 1936, 45);

*Образно. Сонячні зайчики в кленах, В півниках, що цвітуть… Граються діти — завтра Нашу продовжать путь! (Нех., Чудесний сад, 1962, 36);

// Висловлювати, розвивати далі свою думку.

— Старі металурги кажуть, — продовжував Чубенко, — що сталь зварити, як життя прожити — і важко, і страшно, і кінець трудний (Ю. Янов., II, 1958, 227);

— Історія заворожила нас, хлопці, — мрійно і сердечно продовжував Щорс, дивлячись кудись у далечінь, в майбутнє (Довж., І, 1958, 188).

2. Робити довшим за часом; збільшувати строк чого-небудь.

Основне завдання лікарсько-трудової експертизи в нашому соціалістичному суспільстві полягає насамперед в тому, щоб всіма засобами продовжувати період трудової діяльності радянських людей (Лікар. експертиза.., 1958, 10);

Спочатку Семен хотів випити [горілки] маленькими ковточками, щоб продовжити втіху (Л. Укр., III, 1952, 668);

[Кречет:] На архітектурному стилі я мало розуміюсь, але ваше мистецтво мусить нам допомогти продовжити життя людини (Корн., І, 1955, 112);

// тільки док., у сполуч. із сл. вік, господь, заст. Довше прожити.

— Коли б мені тільки господь віку продовжив, а я вже доведу до пуття тебе, Мотре (Н.-Лев., II, 1956, 281);

[Прочанин:] Нехай господь тобі продовжить віку, що ти мене порятував (Л. Укр., III, 1952, 124);

[Ялина:] Я ніколи і не вповала, щоб Єхрем був таким добрим та ввічливим. Продовж, господи, йому віку і долі!.. (Кроп., IV, 1959, 356).

3. Робити довшим за розміром; подовжувати.

— Дядьку Мар’яне, а що це ви робите? — здивувався Максим, навпочіпки присідаючи перед чоловіком і пильно дивлячись на косу, що тепер гострим кінцем продовжувала кісся (Стельмах, І, 1962, 635);

«Константин» був готовий до спуску на воду. Дощатий поміст під його днищем продовжили до самої ріки і в ріці до глибини людського зросту (Тулуб, В степу.., 1964, 263).