1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

продовжувати

Продовжувати, продовжуватися, далі тривати

Не тільки в сучасних публіцистичних творах, а навіть у белетристиці часто виступають слова продовжувати, продовжуватися: «Він продовжує користуватися моєю допомогою, хоч міг би вже й обійтися без неї»; «Незважаючи на великі досягнення, він невтомно продовжує свої дослідження»; «Пошесть грипу продовжується»; «Наша робота успішно продовжується».

Дієслово продовжити (продовжувати) означає українською мовою «зробити (робити) довшим, тривалішим»: «Нехай бог віку продовжить» (Ганна Барвінок); «Продовжимо й тепер наше змагання» (Ю. Яновський); відповідним є значення й у дієслова продовжитися (продовжуватися): «Наша знов оновиться країна, наш народ продовжиться в роду» (П. Тичина). До російських висловів продолжает пользоваться, продолжает свои исследования в українській мові є свої звороти з прислівником далі й тим або іншим дієсловом: «Він і далі користується моєю допомогою», «він невтомно провадить далі свої дослідження» (або «невтомно досліджує й далі»).

Для російського продолжаться український відповідник — тривати (відбуватися, точитися, йти) з прислівником далі або й без нього: «Пошесть грипу триває далі»; «Наша робота успішно йде далі»; «Неспокій однак триває довго» (Леся Українка); «Життя точилось своєю чергою» (М. Коцюбинський). Негаразд наприкінці частини оповідання чи статті, якщо їх мають друкувати в кількох номерах періодичного видання, писати: продовження буде, — слід, як завжди писалось: далі буде.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продовжувати — (далі вести розпочате) провадити, підхоплювати, підтримувати, розгортати. Словник синонімів Полюги
  2. продовжувати — продо́вжувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. продовжувати — Діяти далі <н. продовжує їсти = їсть далі>, не припиняти; (кару) збільшувати; (довжину) подовжувати; (чию працю) ступати у чий слід; дк. -ОВЖИТИ, (віку) доточити, не вкоротити; п.ф. -ОВЖУВАТИСЯ, тривати, ДІЯТИСЯ далі. Словник синонімів Караванського
  4. продовжувати — -ую, -уєш, недок., продовжити, -жу, -жиш, док., перех. і без додатка, також з інфін. 1》 Вести далі почате, не зупиняючись, безперервно; діяти далі; повертатися (після перерви) до початого. || у сполуч. зі сл. путь, дорога. Іти далі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. продовжувати — ПРОДО́ВЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДО́ВЖИТИ, жу, жиш, док., що і без прям. дод., також з інфін. 1. Вести далі почате, не зупиняючись, безперервно; діяти далі; повертатися (після перерви) до початого. Словник української мови у 20 томах
  6. продовжувати — ПОДО́ВЖУВАТИ (робити довшим; створювати враження більшої довжини, ніж насправді), ЗДО́ВЖУВАТИ, ПРОДО́ВЖУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, НАДТО́ЧУВАТИ розм., НАДСТАВЛЯ́ТИ розм. (робити довшим, додаючи ще частину до чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  7. продовжувати — Продо́вжувати, -жую, -жуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. продовжувати — ПРОДО́ВЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДО́ВЖИТИ, жу, жиш, док., перех. і без додатка, також з інфін. 1. Вести далі почате, не зупиняючись, безперервно; діяти далі; повертатися (після перерви) до початого. Словник української мови в 11 томах
  9. продовжувати — Продовжувати, -жую, -єш сов. в. продовжити, -жу, -жиш, гл. Продлять, продлить, протянуть. Доброму чоловіку продовж, Боже, віку. Ном. № 4430. Словник української мови Грінченка