продовжувати

ПОДО́ВЖУВАТИ (робити довшим; створювати враження більшої довжини, ніж насправді), ЗДО́ВЖУВАТИ, ПРОДО́ВЖУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, НАДТО́ЧУВАТИ розм., НАДСТАВЛЯ́ТИ розм. (робити довшим, додаючи ще частину до чогось). — Док.: подо́вжити (подо́вшити рідко), здо́вжити, продо́вжити, доточи́ти, приточи́ти, надточи́ти, надста́вити. Багато кубометрів її (землі) викинули звірі, розширяючи і подовжуючи нори (з газети); Доторкнувся (дід) червоною від холоду рукою до сивого акуратно підстриженого бурячка борідки, яка доречно подовжувала коротколице обличчя (М. Стельмах); Темрява здовжує час (І. Ле); Двоє відбирають життя в третього і закопують його у вугілля. Вони продовжують, таким чином, своє життя на кілька день (Ю. Яновський); Дні повзли повільно, їх наче доточував хто (Ю. Мушкетик); Ой гуць гуці! сорочечки куці; будем робити, щоб приточити (М. Номис); Багато пережив-перебачив Пантела і ще хотів би, та, мабуть, панБіг віку не надточить (Р. Іваничук).

ПРОДО́ВЖУВАТИ (вести далі почате, діяти далі), ПІДХО́ПЛЮВАТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ (до тієї самої діяльності після деякої перерви); ПОНО́ВЛЮВАТИ (ПОНОВЛЯ́ТИ) (перервану розмову, оповідь тощо); ПРА́ВИТИ, ПРОВА́ДИТИ, ВЕСТИ́ (перев. із сл. далі — про розмову, розповідь тощо); ПІДТРИ́МУВАТИ (не давати припинятися). — Док.: продо́вжити, підхопи́ти, поверну́тися, понови́ти, підтри́мати. На перших же хвилинах ми увігнали противнику другий м'яч і далі продовжували гру під безперервні овації глядачів (Ю. Яновський); Метод Багірова незабаром підхопили всі (О. Гончар); Знову повернувся Максим до попередньої розмови (Д. Ткач); — Моя земля, — правив своє Мостовик. — Споконвічна земля Мостовиків (П. Загребельний); — Громадськість України, хай вам буде відомо, — провадив він далі серйозним тоном, — дуже цікавиться долею Дніпровського будівництва (Г. Коцюба); Далі ведуть давно розпочату розмову (М. Коцюбинський); Щоб не підтримувати розмови, я почала приміряти свою недошиту блузку (Леся Українка).

ПРОДО́ВЖУВАТИ (робити довшим за часом, збільшувати строк чогось), ПОДО́ВЖУВАТИ, РОЗТЯГА́ТИ (РОЗТЯ́ГУВАТИ), ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ), ПРОЛОНГУВА́ТИ юр., дипл. — Док.: продо́вжити, подо́вжити, розтягти́ (розтягну́ти), протягти́ (протягну́ти), пролонгува́ти. У народній медицині.. кореню женьшеню приписують здатність продовжувати життя й відновлювати молодість (з журналу); Дерева не тільки прикрашають наше життя — вони, можна сказати без перебільшення, і подовжують його (з газети); Так, "люблю" ми не сказали, Ми все ждали, одкладали, Розтягали час (О. Олесь); Дивлюсь, мовчу. Андрій тимчасом ходив спокійно по кімнаті, розтягуючи якусь нудотну розмову (С. Васильченко); (Сінон:) Смерть неминуча... Нащо ж протягати остатні сі хвилини під мечем?! (Леся Українка); Господь.. не протяг їй віку (О. Стороженко); Пролонгувати угоду.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продовжувати — (далі вести розпочате) провадити, підхоплювати, підтримувати, розгортати. Словник синонімів Полюги
  2. продовжувати — продо́вжувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. продовжувати — Діяти далі <н. продовжує їсти = їсть далі>, не припиняти; (кару) збільшувати; (довжину) подовжувати; (чию працю) ступати у чий слід; дк. -ОВЖИТИ, (віку) доточити, не вкоротити; п.ф. -ОВЖУВАТИСЯ, тривати, ДІЯТИСЯ далі. Словник синонімів Караванського
  4. продовжувати — Продовжувати, продовжуватися, далі тривати Не тільки в сучасних публіцистичних творах, а навіть у белетристиці часто виступають слова продовжувати, продовжуватися: «Він продовжує користуватися моєю допомогою, хоч міг би вже й обійтися без неї»... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. продовжувати — -ую, -уєш, недок., продовжити, -жу, -жиш, док., перех. і без додатка, також з інфін. 1》 Вести далі почате, не зупиняючись, безперервно; діяти далі; повертатися (після перерви) до початого. || у сполуч. зі сл. путь, дорога. Іти далі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. продовжувати — ПРОДО́ВЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДО́ВЖИТИ, жу, жиш, док., що і без прям. дод., також з інфін. 1. Вести далі почате, не зупиняючись, безперервно; діяти далі; повертатися (після перерви) до початого. Словник української мови у 20 томах
  7. продовжувати — Продо́вжувати, -жую, -жуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. продовжувати — ПРОДО́ВЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДО́ВЖИТИ, жу, жиш, док., перех. і без додатка, також з інфін. 1. Вести далі почате, не зупиняючись, безперервно; діяти далі; повертатися (після перерви) до початого. Словник української мови в 11 томах
  9. продовжувати — Продовжувати, -жую, -єш сов. в. продовжити, -жу, -жиш, гл. Продлять, продлить, протянуть. Доброму чоловіку продовж, Боже, віку. Ном. № 4430. Словник української мови Грінченка