продублювати
ПРОДУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш; мн. проду́блять; док., перех. Обробляти дубленням.
Продубити шкіри; Продубити льон на килими;
// перен. Робити шкіру людини грубою, шорсткою (про дію вітру, холоду, сонця і т. ін.).
Чабан — це той,.. кого спека продублює і осінні мряки пронизують до кісток (Гончар, Тронка, 1963, 15).
ПРОДУБЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, перех. Док. до дублюва́ти.
О 9-й вечора пролунав постріл «Авроры». Його продублював постріл з Петропавловської фортеці (Вітч., 11, 1967, 196);
Продублювати фільм.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- продублювати — проду́блювати дієслово недоконаного виду від: дуби́ти продублюва́ти дієслово доконаного виду від: дублюва́ти Орфографічний словник української мови
- продублювати — I прод`ублювати-юю, -юєш, недок., продубити, -дублю, дубиш; мн. продублять; док., перех. Обробляти дубленням. Продубити шкури. || перен. Робити шкіру людини грубою, шорсткою (про дію вітру, холоду, сонця і т. ін.). II продублюв`ати-юю, -юєш, перех. Док. до дублювати. Продублювати фільм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- продублювати — ПРОДУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш; мн. проду́блять; док., що. Обробляти дубленням. Продубити шкіри; Продубити льон на килими; // перен. Робити шкіру людини грубою, шорсткою (про дію вітру, холоду, сонця і т. ін.). Словник української мови у 20 томах