1. Словник української мови в 11 томах

прозовий

ПРОЗО́ВИЙ, а, е.

1. Те саме, що прозаї́чний 1.

Ти любиш тихе сільське життя,.. І там в прозовій тонеш ти творчості (Зеров, Вибр., 1966, 339);

Негативна оцінка, що її зазнали від критики перші мої два прозові твори, змусила мене замислитись над подальшими шляхами моєї творчості, зокрема над тематикою (Донч., VI, 1957, 582);

У словах, тісно зв’язаних граматичною залежністю, закон урівноваження повинен додержуватися особливо старанно. Ніщо не може цьому перешкоджати в прозовій мові (Сам., II, 1958, 369).

2. перен., рідко. Те саме, що прозаї́чний 2.

Явища життя навіть у щоденній прозовій суті він [М. Рильський] уміє розкривати глибоко поетично (Мал., Думки.., 1959, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозовий — прозовий – прозаїчний Чи є різниця у вживанні цих прикметників? Обидва утворені від іменника проза, що виступає в значеннях: прямому – “мовлення, не організоване ритмічно, не віршоване”, “невіршована література, на відміну від поезії”; в переносному... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. прозовий — прозо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. прозовий — ПРОЗОВИЙ – ПРОЗАЇЧНИЙ Прозовий. Написаний прозою: прозовий твір, прозова творчість, прозова мова. Прозаїчний. 1. Те саме, що прозовий: прозаїчний твір, прозаїчна мова. 2. перен. Позбавлений поетичності; одноманітний, буденний, звичайний: прозаїчна зовнішність, прозаїчна людина, прозаїчне життя. Літературне слововживання
  4. прозовий — [прозовией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. прозовий — -а, -е. 1》 Те саме, що прозаїчний 1). 2》 перен., рідко. Те саме, що прозаїчний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. прозовий — ПРОЗО́ВИЙ, а, е. 1. Те саме, що прозаї́чний 1. Ти любиш тихе сільське життя, .. І там в прозовій тонеш ти творчості (М. Зеров); Негативна оцінка, що її зазнали від критики перші мої два прозові твори... Словник української мови у 20 томах