1. Словник української мови в 11 томах

прозолоть

ПРО́ЗОЛОТЬ, і, ж. Золотистий відтінок або золотисті плями у забарвленні чого-небудь.

На темнім.. листі.. видніє осіння прозолоть (Л. Укр., III, 1952, 224);

Ще недавно ледь помітна Прозолоть [у лісі] була. А тепер яке навколо Вогнище пала!.. (Ющ., Люди.., 1959, 178);

Твої коси від смутку, від суму Вкрила прозолоть (Тич., І, 1957, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозолоть — про́золоть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прозолоть — -і, ж. Золотистий відтінок або золотисті плями у забарвленні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прозолоть — ПРО́ЗОЛОТЬ, і, ж. Золотистий відтінок або золотисті плями у забарвленні чого-небудь. На темнім .. листі .. видніє осіння прозолоть (Леся Українка); Ще недавно ледь помітна Прозолоть [у лісі] була. А тепер яке навколо Вогнище пала!.. (О. Словник української мови у 20 томах