прозоро
ПРОЗО́РО. Присл. до прозо́рий.
Сонце недавно зійшло. Тихо голублячи квітчастими холодними ще проміннями маленьку річечку, підіймало воно пару над нею; пара ця прозоро виблискувала й легкою димкою здіймалася вище (Хотк., І, 1966, 135);
Море, що спершу прозоро просвічувало аж до дна і зверху було веселим, синім, щодалі мовби темнішає (Гончар, Тронка, 1963, 234);
Голос жайворонка прозоро бринів над головою (Ю. Янов., II, 1954, 129);
Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею (Л. Укр., І, 1951, 205);
Він прозоро натякнув Сергієві, що охоче попрацював би з ним (Шовк., Людина.., 1962, 275).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прозоро — прозо́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- прозоро — Присл. до прозорий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прозоро — ПРОЗО́РО. Присл. до прозо́рий. Сонце недавно зійшло. Тихо голублячи квітчастими холодними ще проміннями маленьку річечку, підіймало воно пару над нею; пара ця прозоро виблискувала й легкою димкою здіймалася вище (Г. Словник української мови у 20 томах
- прозоро — ЗРОЗУМІ́ЛО (говорити, пояснювати тощо), ДОСТУ́ПНО, ПРИСТУ́ПНО, ДОХІ́ДЛИВО, Я́СНО підсил., ЛА́ДОМ розм., ТО́ЛКОМ розм.; ПРОЗО́РО (натякнути тощо); ПОПУЛЯ́РНО (писати, пояснювати і т. ін. у дохідливій формі). — Написано добре, зрозуміло... Словник синонімів української мови
- прозоро — Прозоро нар. Прозрачно. Словник української мови Грінченка