прозоро
ЗРОЗУМІ́ЛО (говорити, пояснювати тощо), ДОСТУ́ПНО, ПРИСТУ́ПНО, ДОХІ́ДЛИВО, Я́СНО підсил., ЛА́ДОМ розм., ТО́ЛКОМ розм.; ПРОЗО́РО (натякнути тощо); ПОПУЛЯ́РНО (писати, пояснювати і т. ін. у дохідливій формі). — Написано добре, зрозуміло... І не без жару (Панас Мирний); Янас почав приступно розписувати йому словами корінь зла і несправедливості (Мирослав Ірчан); Говорив (Суворов) по-простому, дохідливо, здобрюючи свою мову жартами та примовками (С. Добровольський); — Ви, товаришу командир, розкажіть нам ясно, що треба, і тоді ми для вас зробимо все (О. Довженко); — І справді, чом таки не скажеш ладом, Марусе? (Марко Вовчок); — Доволі, — перебив я, — ідіть виявляйте негативи. А ви, Богдане, розповідайте толком, доки ми їхатимемо зараз у гості (Ю. Яновський); Він прозоро натякнув Сергієві, що охоче попрацював би з ним (Ю. Шовкопляс); Дякую за гарненьку, а при тім ще дуже цікаво і популярно написану статтю (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- прозоро — прозо́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- прозоро — Присл. до прозорий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прозоро — ПРОЗО́РО. Присл. до прозо́рий. Сонце недавно зійшло. Тихо голублячи квітчастими холодними ще проміннями маленьку річечку, підіймало воно пару над нею; пара ця прозоро виблискувала й легкою димкою здіймалася вище (Г. Словник української мови у 20 томах
- прозоро — ПРОЗО́РО. Присл. до прозо́рий. Сонце недавно зійшло. Тихо голублячи квітчастими холодними ще проміннями маленьку річечку, підіймало воно пару над нею; пара ця прозоро виблискувала й легкою димкою здіймалася вище (Хотк. Словник української мови в 11 томах
- прозоро — Прозоро нар. Прозрачно. Словник української мови Грінченка