прозрівати

ПРОЗРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЗРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. неперех. Ставати зрячим; протилежне сліпнути.

Був Іван схожий на сліпого, що з кожним днем прозрівав і видючішими очима починав дивитися на світанок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 23);

В березні — квітні, а в Карпатах — у травні вовчиця народжує 6-8, а іноді 12 і більше сліпих вовченят.. На 10-14 день вовченята прозрівають (Наука.., 2, 1959, 46);

Туман пустила [Юнона], Що був [Турн] невидим нікому; І сам нікого тож не бачив, Но послі [потім], як прозрів, кулачив Рутулян (Котл., І, 1952, 264);

// у сполуч. із сл. очі. Ставати видючими.

[Меланка:] Дядечку мій любий, О, як би я жадала, щоб вони Прозріли знов, твої прекрасні очі (Коч., П’єси, 1951, 197);

// перен. Починати розуміти, усвідомлювати те, що було незрозумілим, неусвідомленим раніше.

А літа тихенько крались І сльози сушили. Сльози щирої любові; І я прозрівати Став потроху… Доглядаюсь, — Бодай не казати! Кругом мене, де не гляну, Не люди, а змії… (Шевч., І, 1963, 352);

Головне в повісті [І. Франка «Борислав сміється»] те, що її герої-робітники починають шукати виходу, пробуджуватись, політично прозрівати (Іст. укр. літ., І, 1954, 540);

[Мессія:] Вони сліпі, вони ще не прозріли, самого слова мало їм для віри, їм треба діла (Л. Укр., II, 1951, 114);

По-справжньому відкрились Ганні очі на них [бандитів] під час наскоку на комуну. Наче прозріла раптово, наче вперше побачила їх такими, як є (Гончар, II, 1959, 263).

2. перех., перен. Помічати, відкривати що-небудь, раніше приховане.

А на давнім пожарищі Іскра братства тліла, Дотлівала, дожидала Рук твердих та смілих, — І дождалась… Прозрів єси [Ян Гус] В попелі глибоко Огонь добрий смілим серцем, Смілим орлім оком! (Шевч., І, 1963, 261);

— Пісня ніколи лихому не вчить, — говорить Мовчан.. — Через ту пісню я й світ правди прозрів (Вол., Сади.., 1950, 38);

// Передбачати події, чиїсь вчинки і т. ін.

Кепський був політик із пана Потоцького. Як поганий шахіст, він бачив тільки даний хід противника і не володів секретом прозрівати наступні (Хотк., Довбуш, 1965, 338);

Та тільки прозріла Мати Енеєва смерть найсумнішу, якою загинуть Має Понтіфік; як тільки криваву побачила змову, — Зблідла (Зеров, Вибр., 1966, 329);

Раптом Максимові пригадалися думки з Шевченкового щоденника про Фультона і Уатта. «Як умів мудрий поет так прозріти майбутнє..», — подумав Максим (Рибак, Час.., 1960, 239).