прозрівати

Ставати зрячим <�видющим>; П. усвідомлювати істину; (сховане) добачати; (події) передбачати, провидіти, прозирати; дк. ПРОЗРІТИ, (тьму) прогледіти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

прозрівати — прозріва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
прозрівати — -аю, -аєш, недок., прозріти, -ію, -ієш, док. 1》 неперех.Ставати зрячим; прот. сліпнути. || у сполуч. зі сл. очі. Ставати видючими. || перен. Починати розуміти, усвідомлювати те, що було незрозумілим, неусвідомленим раніше. 2》 перех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
прозрівати — ПРОЗРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. ПРОЗРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Ставати зрячим; протилежне сліпнути. Був Іван схожий на сліпого, що з кожним днем прозрівав і видючішими очима починав дивитися на світанок (С. Словник української мови у 20 томах
прозрівати — Аю, -аєш, недок., прозріти, -ію, -ієш, док. Дивуватися чомусь, бути враженим. Я прозріваю з цього чувака: як можна так нахабно себе поводити? Словник сучасного українського сленгу
прозрівати — ПРОЗРІВА́ТИ (ставати зрячим), ПРОЗИРА́ТИ заст., поет., ПРОВИ́ДІТИ діал. — Док.: прозрі́ти, прозирну́ти. Хто сліпий уродиться, не прозріває (Вал. Шевчук); Прозрівай! Прозирай, Гогене! Ти — на грані. Ти — сам. Твори!... Словник синонімів української мови
прозрівати — ПРОЗРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЗРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. неперех. Ставати зрячим; протилежне сліпнути. Був Іван схожий на сліпого, що з кожним днем прозрівав і видючішими очима починав дивитися на світанок (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах