прокатувати
ПРОКА́ТУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. перех. Возити когось на чому-небудь або в чомусь для розваги, на прогулянку; катати.
Офіцери налагодили санки, позапрягали тройки коней, з мальованими дугами, з брязкалами, з дзвониками, і раз по обіді позабирали всіх знайомих міських дам і повезли прокатувати в ліс (Н.-Лев., III, 1956, 141);
— Ось я куплю мотоцикла, а ти візьмеш і прокатаєш її у Новоселицю чи й до Тернової (Кучер, Трудна любов, 1960, 595).
◊ Прока́тувати (проката́ти) на ворони́х кого — не обирати кого-небудь при виборах.
Колись, не криюсь, було. З головування не раз скидали, на вороних, як то кажуть, прокатували… (Ю. Янов., II, 1954, 222).
2. неперех., рідко. Швидко проїжджати повз кого-, що-небудь.
3. перех., перен., розм. Гостро критикувати когось привселюдно, на зборах, у пресі тощо; протягувати. Прокатати в газеті.
4. тільки док., перех. Катати якийсь час.
ПРОКА́ТУВАТИ², ую, уєш, недок., ПРОКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Вирівнювати, розгладжувати за допомогою котка;
// Уторовувати, роблячи гладким, рівним (про шлях).
Коні бігли дружно. Польова дорога була рівненька, добре уторована, ніби її важкими котками прокатали (Колг. Укр., 10, 1960, 22).
2. спец. Обтискувати і витягувати щось за допомогою обертових валків.
Скло відливають, прокатують, пресують, витягують. З нього роздувають вироби, як мильні пузирі (Наука.., 10, 1961, 26).
3. спец. Обробляти метал або металевий сплав пропусканням між обертовими валками прокатного стану.
Метал можна прокатувати як в гарячому, так і в холодному стані (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 180);
Прокатники прокатали напругі, тверді листи (Шпорта, Запоріжці, 1952, 32);
Добре відомо, що зливки металів можна прокатати у лист такий тонкий, що збоку його буде майже не видно (Знання.., 9, 1967, 23).
Значення в інших словниках
- прокатувати — прока́тувати 1 дієслово недоконаного виду возити прока́тувати 2 дієслово недоконаного виду обробляти метал Орфографічний словник української мови
- прокатувати — I -ую, -уєш, недок., прокатати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. Возити когось на чому-небудь або в чомусь для розваги, на прогулянку; катати. 2》 неперех., рідко. Швидко проїжджати повз кого-, що-небудь. 3》 перех., перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прокатувати — ПРОКА́ТУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого. Возити когось на чому-небудь або в чомусь для розваги, на прогулянку; катати. Словник української мови у 20 томах
- прокатувати — КРИТИКУВА́ТИ (розглядати й оцінювати когось, щось, викриваючи вади, хиби); ПРОРОБЛЯ́ТИ (ПРОРО́БЛЮВАТИ) розм., ДРА́ЇТИ розм., ПРОДРА́ЮВАТИ розм., ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) розм., РОЗПІКА́ТИ розм., РОЗПУ́ШУВАТИ розм., ПРОПІСО́ЧУВАТИ розм., ПРОПЕ́РЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови