прокип’ятити
ПРОКИП’ЯТИ́ТИ, ячу́, яти́ш, док., перех. Дати прокипіти чомусь; продержати якийсь час у рідині, що кипить.
Закінчивши огляд, Глаша прокип’ятила шприц (Бойч., Молодість, 1949, 349).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me