прокип’ятити

ПРОКИП’ЯТИ́ТИ, ячу́, яти́ш, док., перех. Дати прокипіти чомусь; продержати якийсь час у рідині, що кипить.

Закінчивши огляд, Глаша прокип’ятила шприц (Бойч., Молодість, 1949, 349).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me