прокип’ячений
ПРОКИП’ЯЧЕ́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокип’яти́ти.
Після укладання яблук.. бочки негайно заливають через шпунтові отвори розсолом і закривають дерев’яними пробками (бажано з прокладкою з чистої мішковини, прокип’яченої у воді) (Колг. Укр., 8, 1957, 35);
Для того, щоб запобігти запрілостям, слід користуватися прокип’яченою олією або присипками (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me