прокип’ячений

ПРОКИП’ЯЧЕ́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокип’яти́ти.

Після укладання яблук.. бочки негайно заливають через шпунтові отвори розсолом і закривають дерев’яними пробками (бажано з прокладкою з чистої мішковини, прокип’яченої у воді) (Колг. Укр., 8, 1957, 35);

Для того, щоб запобігти запрілостям, слід користуватися прокип’яченою олією або присипками (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me