проклинатися

ПРОКЛИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОКЛЯ́СТИ́СЯ, прокляну́ся, прокляне́шся і рідко проклену́ся, проклене́шся, док.

1. розм. Присягатися з прокльонами.

— Щоб на моїй тварі сіло сімсот.. болячок, — та й усякими відьомськими проклинаннями [прокльонами] стала проклинатись [відьма] (Кв.-Осн., II, 1856, 210);

Узяла [Краньцовська] його [чоловіка] на сповідь.. Та він зразу проклинався, що це неправда (Март., Тв., 1954, 267).

2. тільки док., рідко. Бути про́клятим.

Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде.. Одцурається брат брата І дитини мати, І дим хмарою заступить Сонце перед вами, І навіки прокленетесь Своїми синами! (Шевч., І, 1963, 330).

3. тільки недок. Пас. до проклина́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проклинатися — проклина́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. проклинатися — -аюся, -аєшся, недок., проклястися, проклянуся, проклянешся і рідко прокленуся, прокленешся, док. 1》 розм. Присягатися з прокльонами. 2》 тільки док., рідко. Бути проклятим. 3》 тільки недок. Пас. до проклинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проклинатися — ПРОКЛИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОКЛЯ́СТИ́СЯ, прокляну́ся, прокляне́шся і рідко проклену́ся, проклене́шся, док. 1. розм. Присягатися з прокльонами. – Щоб на моїй тварі сіло сімсот .. Словник української мови у 20 томах