1. Словник української мови в 11 томах

проковтнутий

ПРОКО́ВТНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проковтну́ти.

Над селом тиша, ніби перед боєм, тільки інколи розірве її лунастий постріл і зразу ж стихне, проковтнутий масивами дрімучих лісів (Собко, Нам спокій.., 1959, 72);

*Образно. Закінчив [Федір Іполитович] огляд і зразу застиг на стільці виструнчений, буцімто знову випростався в ньому проковтнутий аршин (Шовк., Людина.., 1962, 334).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проковтнутий — проко́втнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проковтнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проковтнути. || проковтнуто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проковтнутий — ПРОКО́ВТНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проковтну́ти. Над селом тиша, ніби перед боєм, тільки інколи розірве її лунастий постріл і зразу ж стихне, проковтнутий масивами дрімучих лісів (В. Собко); * Образно. Словник української мови у 20 томах