прокурюватися
ПРОКУ́РЮВАТИСЯ, рююся, рюєшся, недок., ПРОКУРИ́ТИСЯ, курю́ся, ку́ришся, док.
1. розм. Насичувати себе, свої легені димом, курячи.
2. розм. Просякати, насичуватися димом; прокопчуватися.
По далеких горбах самотіли тихі гуцульські оседки, вишневі од смерекового диму, яким прокурились (Коцюб., II, 1955, 317).
3. тільки док., розм. Витратитися на куриво; не мати курива і коштів на куриво.
Козак давно прокурився, і тепер від одного погляду на тютюн у нього залоскотало в ніздрях (Мушк., Серце.., 1962, 313).
4. тільки недок. Пас. до проку́рювати 1, 3.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокурюватися — проку́рюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прокурюватися — -рююся, -рюєшся, недок., прокуритися, -курюся, -куришся, док. 1》 розм. Насичувати себе, свої легені димом, курячи. 2》 розм. Просякати, насичуватися димом; прокопчуватися. 3》 тільки док., розм. Витратитися на куриво; не мати курива і коштів на куриво. 4》 тільки недок. Пас. до прокурювати 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- прокурюватися — ПРОКУ́РЮВАТИСЯ, рююся, рюєшся, недок., ПРОКУРИ́ТИСЯ, курю́ся, ку́ришся, док. 1. розм. Насичувати себе, свої легені димом, курячи. 2. розм. Просякати, насичуватися димом; прокопчуватися. Словник української мови у 20 томах