пролежень
ПРО́ЛЕЖЕНЬ, жня, ч. Змертвіння шкіри й м’яких тканин (у людини, тварини, рослини), зумовлене розладом їх живлення, тривалим тиском стороннього предмета або ураженням нервової системи.
Ой давні дні, нестерпні дні, Болючі пролежні, бинти, І тихі стогони вві сні (Гірник, Стартують.., 1963, 73);
При поганому догляді у тяжкохворих можуть появитися так звані пролежні — виразки на шкірній поверхні в ділянках, які найдовше стикаються з постіллю (Заг. догляд за хворими, 1957, 45);
На полицях роблять підстилку з сухого торфу, соломи, тирси та іншого матеріалу, щоб захистити кавуни від пролежнів (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 332).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пролежень — про́лежень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пролежень — -жня, ч. Змертвіння шкіри й м'яких тканин (у людини, тварини, рослини), зумовлене розладом їх живлення, тривалим тиском стороннього предмета або ураженням нервової системи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пролежень — ПРО́ЛЕЖЕНЬ, жня, ч. Змертвіння шкіри й м'яких тканин (у людини, тварини, рослини), зумовлене розладом їх живлення, тривалим тиском стороннього предмета або ураженням нервової системи. Словник української мови у 20 томах