пролог

ПРО́ЛОГ, а, ч., літ., іст. Так звані житія святих, подані відповідно до днів їх поминання.

Наявність творів південнослов’янської житійної літератури в рукописних прологах, четьях-мінеях,.. псалтирях, місяцесловах.. сприяла їх поширенню та популяризації (Рад. літ-во, 11, 1971, 40).

ПРОЛО́Г, а, ч. Вступна частина літературного або музичного твору.

Дії [п’єс XVIII ст.] передує звичайно пролог, що в загальних рисах дає виклад змісту п’єси і закінчується звертанням до глядачів з проханням бути уважними і вибачливими (Від давнини.., І, 1960, 168);

Як більшість симфоній Б. Лятошинського, П’ята також починається розгорненим вступом-прологом (Мист., 3, 1969, 28);

// Вступне слово актора, вступна арія співака перед початком вистави або сцена, що передує основній дії.

В Польщі творцями і популяризаторами шкільної драми були від кінця XVI віку єзуїти. Правда, вони переважно викидали інтермедію, а натомість в прологах і епілогах підпускали кадило тим панам.., котрих запрошували на ті вистави (Фр., XVI, 1955, 216);

Пролог — читання газет — чудовий [у виставі «Єгор Буличов та інші»]. Його можна вважати заслугою театру, як прийом співробітництва актора з автором… (Про мист. театру, 1954, 194);

// перен. Початок чого-небудь, вступ до чогось.

Революція 1905-1907 років похитнула підвалини царського самодержавства, вона стала прологом революційних битв робітничого класу та селянства в 1917 році (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 6);

Перед видимою смертю чоловік оглядає світ. Він для чоловіка остільки новий, незнайомий, що минуле життя здається лише прологом, увертюрою до чогось більшого майбутнього (Ю. Янов., І, 1958, 126).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролог — про́лог іменник чоловічого роду житія святих проло́г іменник чоловічого роду вступна частина Орфографічний словник української мови
  2. пролог — (твору) зачин, зав'язка; (до опери) увертюра; П. початок, вступ. Словник синонімів Караванського
  3. Пролог — Те саме, що Синаксар Словник церковно-обрядової термінології
  4. пролог — I прол`ог-у, ч. Вступна частина літературного або музичного твору. || Вступне слово актора, вступна арія співака перед початком вистави або сцена, що передує основній дії. || перен. Початок чого-небудь, вступ до чогось. II пр`ол`ог-у, ч., літ., іст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пролог — Вступ, див. прелімінарний, преамбуля, пролегомена, продром, увертюра Словник чужослів Павло Штепа
  6. пролог — (гр. prologos — вступ) — вступна сцена оперної, драматичної, балетної вистави, де здійснюється виклад подій, що передують основній дії у виставі (напр., в опері 'Фауст' Ш.Гуно, балеті 'Спляча красуня' П.Чайковського) або міститься звернення 'від автора' (П. до опери 'Паяци' Р.Леонкавалло). Словник-довідник музичних термінів
  7. пролог — ПРО́ЛОГ, а, ч., літ., іст. Так звані житія святих, подані відповідно до днів їх поминання. Наявність творів південнослов'янської житійної літератури в рукописних прологах, четьях-мінеях, .. псалтирях, місяцесловах .. Словник української мови у 20 томах
  8. пролог — проло́г (грец. πρόλογος – передмова) 1. Вступ до літературних творів різних жанрів. 2. Вступне слово актора перед початком вистави або сцена, що передує основній дії. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. пролог — ВСТУП (початкова частина книжки, статті, музичного твору), ПРОЛО́Г, ПРЕА́МБУЛА книжн., жарт.; ПЕРЕДМО́ВА, ПЕРЕДСЛО́ВО рідше, ПЕРЕ́ДНЄ СЛО́ВО, ПЕРЕ́ДНІ УВА́ГИ заст. (до книжки, статті); ПРЕЛЮ́ДІЯ (перев. Словник синонімів української мови
  10. пролог — Про́ло́г, -ло́гу; -ло́ги, -гів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)