проложений
ПРОЛО́ЖЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до проложи́ти.
Опришок.. стояв хвильку, дивлячися на проложені скісно сині тіні (Хотк., II, 1966, 158);
// У знач. прикм.
По писаному було видко, що писар недалеко забіжить по тих проложених путях, котрими чванився перед матір’ю (Н.-Лев., І, 1956, 106);
// проло́жено,
безос. присудк. сл. — Се наче про мою матір проложено: «Мати наша, мати! Де нам тебе взяти?..» (Барв., Опов.., 1902, 228).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проложений — проло́жений дієприкметник прокладений розм., рідко Орфографічний словник української мови
- проложений — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до проложити. || проложено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови