1. Словник української мови в 11 томах

пролісок

ПРО́ЛІСОК¹, ска, ч., одн. (мн. про́ліски, ів) (Scilla L.). Рід трав’янистих рослин родини лілійних з блакитними або синіми, рідше фіолетовими або майже білими квітками на безлистому стеблі.

В квітні серед чагарників рясно цвітуть лісові ранньовесняні ефемероїди — проліски (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 29);

На проліски білі, на квіти лагідні Скотилася тихо сльоза… (Л. Укр., І, 1951, 46);

Первоцвіт білий, проліски блакитні На вулиці бабуся продає (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 143);

Нам глянув ніжно й ласкаво ув очі Весняних пролісків лілово-синій цвіт (Забашта, Вибр., 1958, 122);

Вранці діти, йдучи до школи, тримали в рученятах букетики синіх пролісків (Шиян, Баланда, 1957, 60);

*У порівн. Перед ним у долині — кохана земля, Наче чаша вина золотого — поля, І як хмари — ліси, і озера ясні — Наче проліски ті навесні (Нагн., Пісня.., 1949, 73).

ПРО́ЛІСОК², ску, ч., розм. Місце в лісі або на узліссі, вільне від дерев; галява.

За озером, на проліску, поза старими яворами, росла чудова ліщина (Вовчок, VI, 1956, 317);

Гора понад Дніпром вкрита була високим лісом і густими чагарниками, а проміж тії зарослі на полянах і пролісках росла висока трава (Стор., І, 1957, 238);

Весна підійшла на вогких ведмежих лапах і дихала з пролісків, із молодих дубових хащів теплою парою (Мик., II, 1957, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролісок — про́лісок 1 іменник чоловічого роду квітка про́лісок 2 іменник чоловічого роду галявина розм. Орфографічний словник української мови
  2. пролісок — ПРОЛІСОК – ПРОЛІСКА Пролісок1, -ска. Рід трав’янистих рослин родини лілійних з блакитними або синіми, рідше фіолетовими або майже білими квітками на безлистому стеблі, а також переносно. Літературне слововживання
  3. пролісок — див. галявина Словник синонімів Вусика
  4. пролісок — I -ска, ч., одн. (мн. проліски, -ів). Рід трав'янистих рослин родини лілійних із блакитними або синіми, рідше фіолетовими або майже білими квітками на безлистому стеблі. II -ску, ч., розм. Місце в лісі або на узліссі, вільне від дерев; галява. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пролісок — ПРО́ЛІСОК¹, ска, ч., одн. (мн. про́ліски, ів). Рід трав'янистих рослин родини лілійних з блакитними або синіми, рідше фіолетовими або майже білими квітками на безлистому стеблі. На проліски білі, на квіти лагідні Скотилася тихо сльоза... Словник української мови у 20 томах
  6. пролісок — I. ПРО́ЛІСОК (загальна назва трав'янистих рослин з блакитними, синіми, рідше фіолетовими чи білими квітками, що цвітуть ранньою весною), ПРО́ЛІСКА, ПРОЛІС рідше, СКОРО́ЛІСОК діал.; ПІДСНІ́ЖНИК, ПІДСНІ́ЖКА, ПЕРВОЦВІ́Т перев. поет. Словник синонімів української мови
  7. пролісок — Про́лісок, -ска (рослини) і -ску (прогалини); -ліски, -сків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пролісок — Пролісок, -ску м. Прогалина, поляна. На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась. Стор. II. 118 2) мн. раст. Scilla cernua. Потебня. Къ ист. звук. III. 96. Словник української мови Грінченка