пролісок

I. ПРО́ЛІСОК (загальна назва трав'янистих рослин з блакитними, синіми, рідше фіолетовими чи білими квітками, що цвітуть ранньою весною), ПРО́ЛІСКА, ПРОЛІС рідше, СКОРО́ЛІСОК діал.; ПІДСНІ́ЖНИК, ПІДСНІ́ЖКА, ПЕРВОЦВІ́Т перев. поет., ПРО́СЕРЕН (ПРО́СЕРЕНЬ) діал. (звич. з білими квітками). Перший пролісок блакитний, Першу квітку весняну Шлю тобі, моя голубко, У далеку сторону (О. Олесь); Обабіч дороги стіною стоять предковічні дерева, шепочуть галуззям, а над ними — блакитне, як суцвіття пролісок, безхмарне небо (М. Олійник); Перший проліс розплющував око, Перший жайвір у вись злетів (А. Малишко); Із-під снігу ніжно-ніжно Вибивається підсніжник (М. Стельмах); Старе, то наче зісохле бадилля, що само проситься на погній, а дитина, то як та підсніжка, що вилупилась із землі до сонця (Ірина Вільде); Знаєм, яка тут буває холодна весна, Як пробиває первоцвіт морозом вона (П. Куліш); І зараз в горщечок наклала (Сивілла) Відьомських різних-всяких трав,.. Любисток, просерень, чебрець (І. Котляревський); Варшавська вулиця .. перетинала впоперек пахнучі свіжовідкинутою скибою поля, заквітчані білим рястом березові узлісся (Р. Іваничук).

ГА́ЛЯВА (вільне від дерев місце в лісі, в парку, а також простір серед густих рослин), ГАЛЯ́ВИНА, ПРОГА́ЛИНА, ПРОГАЛЯ́ВИНА, ЧИСТИ́НА, ПОЛЯ́НА, ПОЛЯ́ВИНА розм.; ПЕРЕЛІ́ССЯ, ПРО́ЛІСОК розм. (між ділянками лісу); МАЙДА́Н діал. (у лісі). На галяву вискакує з гущини сарна (М. Коцюбинський); Кругом галявини стояв стіною старий зелений ліс (І. Нечуй-Левицький); З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш (Леся Українка); Червоноармійці вовтузяться.., заповнюючи отакими ялинами лісову прогалявину (Ю. Яновський); Можна розрізнити кожне дерево, але не видно стежки, яка б виводила на чистину (Ю. Збанацький); По широких полянах молода ліщина з жовто-зеленим листом гріється на сонячній спеці (Панас Мирний); Серед поляни, де морщиться калюжа, Лелека походжа і сумно клекотить (М. Рильський); Гори, перелісся, пасовища, .. Замки, мов примари ... (І. Нехода); За озером, на проліску, поза старими яворами, росла чудова ліщина (Марко Вовчок); Зеленіє молода трава по майданах і берегах (С. Васильченко).